Меню сайта
Форма входа
Поиск
Музей-садиба Івана Козловського Понедельник, 25.09.2017, 02:08
Приветствую Вас Гость | RSS
 
 Каталог статей
Главная » Статьи » Мои статьи

СПЕЦСЛУЖБИ І ШАБЛЯ МАЗЕПИ

СПЕЦСЛУЖБИ І ШАБЛЯ МАЗЕПИ

Якби шаблі Мазепи не було, її треба було придумати. Такого масштабного шпигунського детективу, за участі спецслужб п‘ятьох країн, ще не було. Вибухнувши один раз,  сенсація обростає новими фактами, прізвищами, країнами, містами, музеями… Вже зрозуміло, що ця історія не закінчиться ще довго. Занадто потужні і амбіційні гравці. І навіть, коли в спецхранах якогось російського музею, оригінал шаблі знайдуть, цей факт стане початком лише нової глави. А все почалося 2007 року в США.

Отаман Американського козацтва Сергій Цапенко, дізнався, що у одного колекціонера з Канади, є якась унікальна, дуже красива шабля, яку пов‘язують з іменем Івана Мазепи. Вийшли на колекціонера. Сфотографували шаблю. Власник божився, що це оригінальна шабля Гетьмана. Що викликало певні сумніви. Після експертизи, стало зрозуміло, що в Канаді знайшлася майстерно зроблена реконструкція парадної шаблі Мазепи з головою козака на руків‘ї.

На цьому етапі до розшуків підключилися журналісти з часописів «Нова Січ» і «Музеї України». Вийшли на Польщу. Дізналися, що радянські війська, під час Другої світової війни добряче почистили місцеві музеї. І польські спецслужби (!) багато років розшукують вивезене. Як виявилося, чимось подібним займаються і спецслужби Німеччини. В США такими питаннями цікавляться ФБР і ЦРУ.

Зрозуміло, що Росія, розуміючи з ким має справу, доручила опікуватися засекреченими культурними цінностями ФСБ. В найбільших російських музеях, архівах, бібліотеках діють гігантські спецхрани, про які навіть не підозрюють історики. Тим паче, українські. До нашого випадкового міжнародного дебюту, Україну у питаннях розшуку культурних цінностей, навіть не розглядали. Нині, абсолютно  не бажаючи того, два маленьких україномовних культурологічних журнали, вірніше їх сайти – Нова Січ і Музеї України, перетворилися на головні інформаційні рупори пошукової роботи у десятках країн.

Розшуки шаблі Мазепи почалися під час карколомних подій довкола пограбування російською розвідкою музею Кубанського козацтва у Ховеллі (Нью-Джерсі, США).

Почавши вивчати тему, ми здійснили потужну історичну знахідку – оприлюднили наказ Сталіна №2 від 1917 року, про повернення в Україну козацьких експонатів з російських музеїв. Документ знайшов директор Національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко. В детальному переліку є і такий абзац:

«САНКТ-ПЕТЕРБУРГ:

Артиллерийский музей:

1.Мортира и пушки, вывезенные 1871 – 1872 гг. из Киева;

2. XVII в.сабля И.Мазепы с надписью «На гибель супостата в сиче дерзающему смерть. 1687», на обороте «Надежда  в Бозе, а крепость в руцеправому делу конец. Мазепа» (Ранее хранилось в Царскосельском арсенале)».

Отримавши в союзники самого товаріща Сталіна, якого в Росії нині дуже шанують, наша команда почала тихо цікавитися секретними спецхранами Пітерських музеїв. Тут дуже доречно вигулькнула легенда про велику вербовочну операцію НАТО у Ленінграді, таємничу співробітницю з великими допусками, яка перефотографувала чимало секретних експонатів. Легенда була підкріплена кількома знімками…

Потім до нас приєдналися співробітники однієї щоденної київської газети, які отримавши від нас інвентарний номер шаблі Мазепи в Ермітажі, пробилися в закриті сховища, опублікувавши знімки.

Перед цим, Канадою мандрувала дуже дивна група «колекціонерів» з Санкт-Петербургу, що вишукувала реконструкцію шаблі Гетьмана, намагаючись викупити її за кілька десятків тисяч доларів.

Спрацювали американські козаки, викупивши зброю, переправивши її у надійне місце в Штатах…

Це, до речі, не сценарій, не сторінки з книги – повністю реальні події, про які багато писала міжнародна преса…

Отож, відсвяткувавши таку гучну перемогу як віднайдення реконструкції і оригіналу шаблі Мазепи, зробивши книгу, яка і досі висить в Інтернеті («Шабля Івана Мазепи»), ми попросили відомого українського зброяра Володимира Остаповича, що очолює центр «Булат НВР», виготовити кілька сувенірних копій шаблі Мазепи, які сподівалися подарувати двом музеям. Вивчивши знімки з Ермітажу, Остапович був категоричний – росіяни підсунули нам пізню копію шаблі Гетьмана! Хоча, божилися, що то оригінал. Така от помста російських спецслужб.

Приблизно у цей же час, не знаючи про всі ці інтриги, відомий історик Сергій Кот, публікує у журналі «Пам‘ятки України» статтю  «Шукаючи втрачені клейноди». Дослідив шлях оригіналу шаблі, дав опис. Знову Ермітаж і Оружейна палата Кремля… І Артилерійський музей, за версією товаріща Сталіна.

Ми знаємо і про потужні спецхрани Адміралтейства. Про таємниці Державного музею історії Санкт-Петербурга (Петропавловська фортеця).

Дослідження тривають. У будь-який момент може з‘явитися сенсаційна інформація.

Особливий інтерес істориків викликала стаття про 234 НЕРОЗПАКОВАНІ скрині з матеріалами так званого «Мазепинського дела». Там і документи, і речові докази соратників Гетьмана. Все під опікою спецслужб! Навіть контрольні  папірці з написом «Не открывать до особого Высочайшего распоряжения!» збереглися. Знайшли. Оббили фанерою, написали «ЯД!» і вивезли у, як вони думають, надійне місце. Для чого і кого так боятися? Це ж просто папірці трьохсотлітньої давності. Україна вже незалежна. Давно. А імперський синдром ще давніший…

Цьогорічний етап закінчується там, де і починався. Знову Канада. Патріоти, які зберігають пам‘ять про Гетьмана. Мріють, аби було виготовлено багато копій шаблі Мазепи. Шукають реконструкцію з головою козака на руків‘ї. І почалося… Виникли дивні люди,  хакери зламали сайт патріотів, якісь інтриги…

Оригінал шаблі Мазепи буде знайдено! Скоріш за все у 2008 році… Може пізніше. Пару років для історії – це ніщо. Нашій пригоді – менше року…

І про дискусію щодо існування парадної шаблі Мазепи з головою козака. Дослідники вагаються. Дехто вже пересварився. Одні кажуть, що така шабля у Мазепи була, інші – заперечують категорично. Може то більш пізня копія… У Івана Мазепи було багато комплектів зброї… Скоро дізнаємося більше…

Віктор Тригуб, редактор журналів «Нова Січ» і «Музеї України", Академік Міжнародної Академії Козацтва

 

Міністру Закордонних справ

 України Огризку В.С.

 

Шановний Володимире Станіславовичу!

 

 

Редакції міжнародного козацького журналу "Нова Січ" та "Музеї України" щиро вітають Вас із обранням на високу посаду! Бажаємо всіляких гараздів!

Дякуємо за сприяння і підтримку під час драматичних подій довкола козацьких регалій і одного з музеїв США...

Звертаємо Вашу увагу на гостру проблему розшуку і повернення культурних цінностей України в інших країнах. На жаль, на державному рівні відсутня дієва координація у цьому дуже важливому і болючому питанні.

Просимо Вас створити у структурі МЗС України, спеціальний відділ розшуку культурних цінностей, укомплектувавши його 2-3 досвідченими співробітниками, які б професійно займалися дослідженнями... Може призначити Посла з особливих доручень? (Як у Німеччині).

Крім цього, пропонуємо дати жорстке доручення (чи підписати наказ), всім дипломатичним установам України, опитувати діаспору, досліджувати громадські музеї, приватні колекції з метою виявлення важливих для нашої країни експонатів, предметів, документів... Було б доречним зобов‘язати Посольства створити реєстри українських культурних цінностей у країнах перебування. Можливо, при МЗС варто утворити Закордонну громадську Раду, яка б сприяла у розшуку і поверненні наших духовних скарбів?

Нині масово відходять колишні діячі Першої Незалежності, їх діти... Безцінні архіви, колекції просто викидаються, чи продаються за копійки... Адже, для них то просто папери - для нас національні скарби.

На жаль, всі наші звернення у різноманітні інстанції, залишилися непоміченими... Сподіваємося на Ваш професіоналізм та Патріотизм.

І особливе прохання: доручити Посольству України у Росії, особливо Генконсульству у Санкт-Петербурзі, на офіційному рівні, розпочати вивчення запасників російських музеїв, звернувши увагу на речі періоду Київської Русі, козаччини, незаконно вивезених, у різні роки, до Росії. Можливо, відрядивши туди відповідно підготовлені кадри…

Бажаємо успіхів!

Сподіваємося на співпрацю! Були б вдячні за відповідь, надіслану у встановлені Законом терміни.

За дорученням колективів часописів «Нова Січ» і «Музеї України» - Головний редактор, академік Міжнародної Академії козацтва Віктор Тригуб.

 

 

Категория: Мои статьи | Добавил: maryanivka (14.01.2008)
Просмотров: 573 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Категории каталога
Мои статьи [190]
Наш опрос
Чи були Ви в музеї І.Козловського?
Всего ответов: 35
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2017
Создать бесплатный сайт с uCoz